Наймагічнішим містом України назвала Кам'янець-Подільський літературознавець Роксана ХАРЧУК.
І, справді, побувавши в Кам'янці-Подільському хоча би один раз, забути його неможливо: місто знову й знову, неначе магніт, тягне до себе. У чому ж магія Кам'янця-Подільського? Чому воно так приваблювало до себе литовців і поляків, вірмен і євреїв, турків і німців, росіян і молдаван, циган і чехів, не кажучи вже про українців, яке це місто виплекали? Чому воно й сьогодні з усіх усюд приваблює до себе тисячі й тисячі туристів?
Передусім, кожен знаходить у місті над Смотричем щось рідне, надзвичайно близьке серцю. Так, душу литовця не може не радувати те, що одну з головних вулиць міста названо іменем литовських князів Коріатовичів, адже саме Юрій і Олександр КОРІАТОВИЧІ ще 1374 р. надали місту магдебурзьке право. Таким чином, Кам'янець-Подільський увійшов до чільної п'ятірки українських міст, які першими на українських теренах здобули право на самоврядування.
А який поляк, перебуваючи в Кам'янці-Подільському не відвідає Кафедральний костел - малий Вавель, як його часто називають поляки, не вклониться місцю в Старій фортеці, де загинув її найзнаменитіший оборонець Єжі ВОЛОДИЄВСЬКИЙ - герой однойменного роману Генріха СЕНКЕВИЧА, не погляне на колишній будинок лікаря та історика Юзефа РОЛЛЕ, в якого наприкінці ХІХ ст. вечорами збирався увесь цвіт кам'янецької інтелігенції, тож навіть говорили, що тут працює філія Київського університету.
Вірмени, що в середньовіччі знайшли прихисток у Кам'янці-Подільському, мали тут одну з найчисельніших в Україні громад. Про це досі нагадують вірменські квартали на півдні Старого міста, Вірменський ринок, Вірменський бастіон, вишукана Вірменська дзвіниця, палац вірменського єпископа.
Кам'янець-Подільський, в якому наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. десь зо половину населення становили євреї, може гордитися, що тут перші твори написав класик єврейської літератури МЕНДЕЛЕ МОЙХЕР-СФОРІМ, що в місті народилися видатний біохімік Борис ЗБАРСЬКИЙ, який бальзамував тіло Леніна, видатний шахіст Леонід ШТЕЙН, який тричі був чемпіоном СРСР, віртуоз джазу Михайло АЛЬПЕРІН. Ще один цікавий і маловідомий факт: 1919 р. у Кам'янці-Подільському український письменник Степан ВАСИЛЬЧЕНКО на замовлення Симона ПЕТЛЮРИ написав чудове й надзвичайно щемливе оповідання на захист бідних єврейських ремісників.
Мають що згадати і турки, які володіли Кам'янцем-Подільським у 1672-1699 рр. Досі як кам'янчани, так і туристи полюбляють поглянути на місто з висоти турецького мінарету. А укріплений турками Замковий міст у народі досі називають Турецьким. Зберігся і Турецький бастіон. Досі ходять легенди про заховані турками незліченні скарби. А дехто з кам'янчан 1990 р. реально пробував відшукати турецьку золоту карету, тож для цього навіть змінив русло Смотрича біля Турецького мосту.
Німці, пройшовшись сходами Фаренгольца, неодмінно згадають лікарів Вільгельма та Едмунда ФАРЕНГОЛЬЦІВ. А ще обов'язково оглянуть корпуси колишнього пивного заводу, заснованого баронесою Евеліною ЮНІЙ, згадають, будинок, в якому нині розташувалася дитяча спортивна школа, а колись діяла лютеранська кірха.
Росіяни неодмінно згадають усіх друзів Олександра ПУШКІНА, що перебували на службі в Кам'янці-Подільському. А це і поет Костянтин БАТЮШКОВ, і декабрист Володимир РАЄВСЬКИЙ, і лікар Володимир ДАЛЬ, який прославився збиранням слів, легенд, прислів'їв. Кам'янець і Смотрич не раз згадуються на сторінках Далевого словника. Картинна галерея розташована в будинку колишньої духовної семінарії, в якій навчався батько Федора ДОСТОЄВСЬКОГО, а в міській лікарні, закінчивши університет, лікував поранених на фронтах Першої світової війни Михайло БУЛГАКОВ, зберігся і будинок, в якому народилась та провела дитинство Марія САВІНА - прима Александринського театру в Петербурзі, а біля Вітряної брами вітер зірвав капелюха з голови Петра Першого, за що відтоді брама і отримала свою назву. Ще один цікавий факт: серед визволителів Кам'янця-Подільського був батько Володимира ВИСОЦЬКОГО.
Кам'янець завжди приваблював молдаван. А 7 липня, в день Іоанна Хрестителя, вони здійснювали справжнє паломництво до міста. Жаль, що від улюбленої молдаванами Іоанно-Предтеченської церкви сьогодні залишився тільки фундамент. Зате зберігся будинок старости, в якому переховувався від переслідування молдавський господар Василь ЛУПУЛ із дочкою Розандою - вдовою Тимоша ХМЕЛЬНИЦЬКОГО.
Цигани згадають Циганівку - кілька кварталів нинішнього Нового плану, де колись був пустир, на якому циганам дозволяли розбивати табір.
Чехи вклоняться пам'яті свого знаменитого генерала Людвіга СВОВОДИ, який двічі - 1939 р. і 1944 р. - перебував у Кам'янці-Подільського. А перед Першою світовою війною чех Генріх ВОНДРА, викладаючи в місцевих гімназіях, заніс до Кам'янця новітні гімназичні віяння.
Для греків буде цікаво, що в Кам'янці їхня землячка Софія ГЛЯВОНЕ, ставши дружиною сина місцевого коменданта, зробила революцію в кам'янецькій моді: першою в місті вдягнула кринолін і наклеїла на обличчя мушки. Пізніше вона прославилася як Софія ПОТОЦЬКА, для якої було збудовано знамениту "Софіївку" в Умані.
Звісно, є чим і ким гордитися в Кам'янці-Подільському і українцям. Тут перші співомовки написав Степан РУДАНСЬКИЙ, перший вірш надрукувала Наталя ЗАБІЛА, перший фейлетон опублікував Остап ВИШНЯ, першу збірку віршів видав Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ, тут жив і працював Микита ГОДОВАНЕЦЬ, який перетворив Кам'янець на столицю байки. Тут з червня до листопада 1919 р. була столиця Української Народної Республіки, тут працював український уряд, усі міністерства, друкували українські гроші, діяв український університет на чолі з видатним ученим і організатором Іваном ОГІЄНКОМ. Тут перебував голова української Директорії Симон ПЕТЛЮРА. Збереглася його резиденція, яку, зокрема, доводилося охороняти й поетові Володимиру СОСЮРІ.
А ще Кам'янець-Подільський надзвичайно приваблює кінематографістів. За влучним висловом французького режисера Жана ЛОТЦА, в Кам'янці можна знімати все: і Прованс, і Отелло, і кадри з життя різних східних країн. Тож у Кам'янці-Подільському знято чимало фільмів - це і "Щорс" Олександра ДОВЖЕНКА, "Комісар" всесвітньовідомого Аскольдова з Нонною МОРДЮКОВОЮ, Раїсою НЕДАШКІВСЬКОЮ та Роланом БИКОВИМ у головних ролях, "Стара фортеця", "Три мушкетери", "Балада по доблесного лицаря Айвенго", "Тато" Володимира МАШКОВА.
І це тільки невелика частина того, що може продемонструвати, чим може похвалитися Кам'янець - поема, вирізьблена з граніту, за влучними словами українського поета Михайла ДРАЙ-ХМАРИ.
А ще в Кам'янці-Подільському можна пройтися унікальним Замковим мостом, що проліг між двома правими берегами однієї річки, помилуватися унікальним каньйоном Смотрича, побачити його красоти у вільному польоті, стрибнувши з найвищого в Україні мосту "Стрімка лань", загадати найсокровенніше бажання, пройшовши під Тріумфальною аркою (до речі, напередодні президентських виборів тут проходили і Леонід КУЧМА, і Віктор ЮЩЕНКО).
А ще надзвичайним є музей у Кам'янці-Подільському. Тут можна побувати в башті, з якої тікав легендарний Устим КАРМЕЛЮК, побачити унікальні археологічні знахідки, надзвичайно багату нумізматичну колекцію, перенестися в часи середньовічного магістрату, побувати у підвалах і підземних переходах, помилуватися картинами багатьох художників, що творили в Кам'янці-Подільському.
За кількістю пам'яток історії та культури Кам'янець-Подільський посідає третє місце в Україні.
Але за їх концентрацією та розмаїттям представлених культур йому, напевно, немає рівних в Україні.
І, справді, побувавши в Кам'янці-Подільському хоча би один раз, забути його неможливо: місто знову й знову, неначе магніт, тягне до себе. У чому ж магія Кам'янця-Подільського? Чому воно так приваблювало до себе литовців і поляків, вірмен і євреїв, турків і німців, росіян і молдаван, циган і чехів, не кажучи вже про українців, яке це місто виплекали? Чому воно й сьогодні з усіх усюд приваблює до себе тисячі й тисячі туристів?
Передусім, кожен знаходить у місті над Смотричем щось рідне, надзвичайно близьке серцю. Так, душу литовця не може не радувати те, що одну з головних вулиць міста названо іменем литовських князів Коріатовичів, адже саме Юрій і Олександр КОРІАТОВИЧІ ще 1374 р. надали місту магдебурзьке право. Таким чином, Кам'янець-Подільський увійшов до чільної п'ятірки українських міст, які першими на українських теренах здобули право на самоврядування.
А який поляк, перебуваючи в Кам'янці-Подільському не відвідає Кафедральний костел - малий Вавель, як його часто називають поляки, не вклониться місцю в Старій фортеці, де загинув її найзнаменитіший оборонець Єжі ВОЛОДИЄВСЬКИЙ - герой однойменного роману Генріха СЕНКЕВИЧА, не погляне на колишній будинок лікаря та історика Юзефа РОЛЛЕ, в якого наприкінці ХІХ ст. вечорами збирався увесь цвіт кам'янецької інтелігенції, тож навіть говорили, що тут працює філія Київського університету.
Вірмени, що в середньовіччі знайшли прихисток у Кам'янці-Подільському, мали тут одну з найчисельніших в Україні громад. Про це досі нагадують вірменські квартали на півдні Старого міста, Вірменський ринок, Вірменський бастіон, вишукана Вірменська дзвіниця, палац вірменського єпископа.
Кам'янець-Подільський, в якому наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. десь зо половину населення становили євреї, може гордитися, що тут перші твори написав класик єврейської літератури МЕНДЕЛЕ МОЙХЕР-СФОРІМ, що в місті народилися видатний біохімік Борис ЗБАРСЬКИЙ, який бальзамував тіло Леніна, видатний шахіст Леонід ШТЕЙН, який тричі був чемпіоном СРСР, віртуоз джазу Михайло АЛЬПЕРІН. Ще один цікавий і маловідомий факт: 1919 р. у Кам'янці-Подільському український письменник Степан ВАСИЛЬЧЕНКО на замовлення Симона ПЕТЛЮРИ написав чудове й надзвичайно щемливе оповідання на захист бідних єврейських ремісників.
Мають що згадати і турки, які володіли Кам'янцем-Подільським у 1672-1699 рр. Досі як кам'янчани, так і туристи полюбляють поглянути на місто з висоти турецького мінарету. А укріплений турками Замковий міст у народі досі називають Турецьким. Зберігся і Турецький бастіон. Досі ходять легенди про заховані турками незліченні скарби. А дехто з кам'янчан 1990 р. реально пробував відшукати турецьку золоту карету, тож для цього навіть змінив русло Смотрича біля Турецького мосту.
Німці, пройшовшись сходами Фаренгольца, неодмінно згадають лікарів Вільгельма та Едмунда ФАРЕНГОЛЬЦІВ. А ще обов'язково оглянуть корпуси колишнього пивного заводу, заснованого баронесою Евеліною ЮНІЙ, згадають, будинок, в якому нині розташувалася дитяча спортивна школа, а колись діяла лютеранська кірха.
Росіяни неодмінно згадають усіх друзів Олександра ПУШКІНА, що перебували на службі в Кам'янці-Подільському. А це і поет Костянтин БАТЮШКОВ, і декабрист Володимир РАЄВСЬКИЙ, і лікар Володимир ДАЛЬ, який прославився збиранням слів, легенд, прислів'їв. Кам'янець і Смотрич не раз згадуються на сторінках Далевого словника. Картинна галерея розташована в будинку колишньої духовної семінарії, в якій навчався батько Федора ДОСТОЄВСЬКОГО, а в міській лікарні, закінчивши університет, лікував поранених на фронтах Першої світової війни Михайло БУЛГАКОВ, зберігся і будинок, в якому народилась та провела дитинство Марія САВІНА - прима Александринського театру в Петербурзі, а біля Вітряної брами вітер зірвав капелюха з голови Петра Першого, за що відтоді брама і отримала свою назву. Ще один цікавий факт: серед визволителів Кам'янця-Подільського був батько Володимира ВИСОЦЬКОГО.
Кам'янець завжди приваблював молдаван. А 7 липня, в день Іоанна Хрестителя, вони здійснювали справжнє паломництво до міста. Жаль, що від улюбленої молдаванами Іоанно-Предтеченської церкви сьогодні залишився тільки фундамент. Зате зберігся будинок старости, в якому переховувався від переслідування молдавський господар Василь ЛУПУЛ із дочкою Розандою - вдовою Тимоша ХМЕЛЬНИЦЬКОГО.
Цигани згадають Циганівку - кілька кварталів нинішнього Нового плану, де колись був пустир, на якому циганам дозволяли розбивати табір.
Чехи вклоняться пам'яті свого знаменитого генерала Людвіга СВОВОДИ, який двічі - 1939 р. і 1944 р. - перебував у Кам'янці-Подільського. А перед Першою світовою війною чех Генріх ВОНДРА, викладаючи в місцевих гімназіях, заніс до Кам'янця новітні гімназичні віяння.
Для греків буде цікаво, що в Кам'янці їхня землячка Софія ГЛЯВОНЕ, ставши дружиною сина місцевого коменданта, зробила революцію в кам'янецькій моді: першою в місті вдягнула кринолін і наклеїла на обличчя мушки. Пізніше вона прославилася як Софія ПОТОЦЬКА, для якої було збудовано знамениту "Софіївку" в Умані.
Звісно, є чим і ким гордитися в Кам'янці-Подільському і українцям. Тут перші співомовки написав Степан РУДАНСЬКИЙ, перший вірш надрукувала Наталя ЗАБІЛА, перший фейлетон опублікував Остап ВИШНЯ, першу збірку віршів видав Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ, тут жив і працював Микита ГОДОВАНЕЦЬ, який перетворив Кам'янець на столицю байки. Тут з червня до листопада 1919 р. була столиця Української Народної Республіки, тут працював український уряд, усі міністерства, друкували українські гроші, діяв український університет на чолі з видатним ученим і організатором Іваном ОГІЄНКОМ. Тут перебував голова української Директорії Симон ПЕТЛЮРА. Збереглася його резиденція, яку, зокрема, доводилося охороняти й поетові Володимиру СОСЮРІ.
А ще Кам'янець-Подільський надзвичайно приваблює кінематографістів. За влучним висловом французького режисера Жана ЛОТЦА, в Кам'янці можна знімати все: і Прованс, і Отелло, і кадри з життя різних східних країн. Тож у Кам'янці-Подільському знято чимало фільмів - це і "Щорс" Олександра ДОВЖЕНКА, "Комісар" всесвітньовідомого Аскольдова з Нонною МОРДЮКОВОЮ, Раїсою НЕДАШКІВСЬКОЮ та Роланом БИКОВИМ у головних ролях, "Стара фортеця", "Три мушкетери", "Балада по доблесного лицаря Айвенго", "Тато" Володимира МАШКОВА.
І це тільки невелика частина того, що може продемонструвати, чим може похвалитися Кам'янець - поема, вирізьблена з граніту, за влучними словами українського поета Михайла ДРАЙ-ХМАРИ.
А ще в Кам'янці-Подільському можна пройтися унікальним Замковим мостом, що проліг між двома правими берегами однієї річки, помилуватися унікальним каньйоном Смотрича, побачити його красоти у вільному польоті, стрибнувши з найвищого в Україні мосту "Стрімка лань", загадати найсокровенніше бажання, пройшовши під Тріумфальною аркою (до речі, напередодні президентських виборів тут проходили і Леонід КУЧМА, і Віктор ЮЩЕНКО).
А ще надзвичайним є музей у Кам'янці-Подільському. Тут можна побувати в башті, з якої тікав легендарний Устим КАРМЕЛЮК, побачити унікальні археологічні знахідки, надзвичайно багату нумізматичну колекцію, перенестися в часи середньовічного магістрату, побувати у підвалах і підземних переходах, помилуватися картинами багатьох художників, що творили в Кам'янці-Подільському.
За кількістю пам'яток історії та культури Кам'янець-Подільський посідає третє місце в Україні.
Але за їх концентрацією та розмаїттям представлених культур йому, напевно, немає рівних в Україні.
Цитата за http://kam-pod.info (Кам'янець-Подільський інформаційно-туристичний сайт).
Немає коментарів:
Дописати коментар